Як українським ресторанам увійти до найвпливовіших світових рейтингів

22 червня 2021 року Громадська організація «Інститут культури України» організувала прессніданок- перформенс з метою презентації як українським ресторанам увійти до найвпливовіших ресторанних рейтингів.

Участь у заході взяли:

⁃ Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України,

— Маряна Олеськів, Голова Державного агенства розвитку туризму України,

— Євген Клопотенко, шеф-кухар, громадський діяч, голова ГО «Інститут Культури».

— Катерина Авдеєва, голова Міжнародного конгресу шеф-Кухарів FONTEGRO UKRAINE

— Ігор Мезенцев, автор проєкту «Топот», організатор проєкту CHEF’S TABLE, засновник гастрономічного журналу MEZENCEV.

Модератор: Соботюк Марина, заступник голови ІКУ.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, відкриваючи захід, наголосив, що для того, щоб українські ресторани стали відомими у світі, вони мають потрапляли до різних міжнародних рейтингів. За його словами, потрапляння до#nbsp;таких рейтингів говорить про те, що#nbsp;увага іноземних туристів буде прикута до України.

Голова Державного агентства розвитку туризму України Мар’яна Олеськів:

«Для того, щоб ми могли якісно приваблювати туристів сюди за рахунок нашої гастрономії, нам важливо розвивати цю#nbsp;культури і серед українців, так само, як і культуру подорожей, теж саме стосується і культури споживання автентичної української їжі. Це такий великий шлях, який ми розпочинаємо, і власне це далі має призвести до того, щоб українські шеф-кухарі вважалися зразками у світі, їх запрошували на світові шоу, приїжджали до нас світові кулінарні експерти і вносили Україну на#nbsp;мапу найкращих ресторанів».

Голова Міжнародного конгресу шеф-кухарів FONTEGRO UKRAINE Катерина Авдєєва розповіла, що рейтинг Мішлена має чіткі вимоги, експерти рік оцінюють певний ресторан за п’ятьма критеріями.

«Перший — це якісні продукти, поки немає якісних продуктів, вони далі не йдуть. Друге — це креативність шефа, до креативності вони ще оцінюють базові знання шефа. Далі оцінюється баланс, все повинно бути збалансовано. Потім — сталість смаку, якщо вони один раз скуштували страву, і за всіма показниками ресторан пройшов, то через два місяці експерт повертається і замовляє ту ж саму страву», — сказала Авдєєва.

Вона додала, що інспекторів ніхто не знає в обличчя, підкупити їх неможливо.

Шеф-кухар, громадський діяч, голова ГО «Інститут культури України» Євген Клопотенко зазначив, що якщо зараз консолідувати свої сили і впродовж кількох років працювати над популяризацією України, то потім можна буде досягнути вагомих результатів. За його словами, потрібно багато говорити про те, що в Україні є своя їжа, їздити по світу та робити певні фестивалі з українськими стравами.

«В України є потенціал, він не такий, як ми його бачимо. Бо ми думаємо, що в України є своя їжа, вона має якусь свою форму, і світові вона може бути не цікава. Але насправді у нас зараз найкращий час, бо не знаю, чи можна так говорити, але так склалися зірки, що під час пандемії ресторанна сфера кардинально змінилася, і зараз світ „голодний“ до чогось цікавого. Зараз саме той час, коли Україна може про себе говорити, і світ буде з легкістю її сприймати. Зараз світ перезавантажився, і йому треба щось нове», — додав Клопотенко.

Фото: Євген Котенко, Укрінформ

Марина Соботюк, співзасновник Інстиуту культури нагадала, що громадська організація подала елемент «Культура приготування українського борщу» до спадщини ЮНЕСКО навесні цього року.

«Два роки будемо популяризувати елемент. І, коли комісія ЮНЕСКО, включить борщ до списків, ми сподіваємося так буде, до нас приїдуть куштувати борщ гастротуристи з усього світу. Треба бути готовими всім готельно-ресторанним бізнесом зустрічати їх», — додала Соботюк.

Фото: Євген Котенко, Укрінформ

На завершення заходу, було презентовано від ресторану «100 років тому вперед» українську страву світового рівня.

Підготовлено за матеріалами Укрінформ